Ендоскоп — це трубка, оснащена світлом, яку можна ввести в тіло через природні отвори або невеликі хірургічні розрізи.
Ендоскоп — це діагностичний прилад, який поєднує в собі традиційну оптику, ергономіку, точну механіку, сучасну електроніку, математику та програмне забезпечення. Він містить датчики зображення, оптичні лінзи, джерело світла та механічні пристрої. Його можна ввести в шлунок через рот або інші природні отвори. Ендоскопи можуть візуалізувати ураження, які не можуть отримати рентгенівські промені, що робить їх надзвичайно корисними для лікарів. Наприклад, за допомогою ендоскопа лікарі можуть спостерігати за виразками чи пухлинами шлунка та розробити найкращий план лікування.
Найперші ендоскопи виготовлялися з жорстких трубок і були винайдені понад 100 років тому. Незважаючи на те, що вони поступово вдосконалювалися, вони все ще не отримали широкого застосування. Пізніше, у 1950-х роках, ендоскопи виготовляли з гнучкої трубки, що дозволяло їх легко згинати на вигинах усередині тіла. У 1965 році Гарольд Хопкінс встановив на ендоскоп циліндричну лінзу, щоб зробити поле зору більш чітким. Сучасні ендоскопи зазвичай мають дві трубки зі скловолокна. Через одну з них світло потрапляє в організм, а через іншу трубку або через камеру лікарі спостерігають. Деякі ендоскопи навіть мають мікро-інтегровані датчики, які передають спостережувану інформацію назад на комп’ютер.