Ендоскопи є основними інструментами, які використовуються під час медичних обстежень і лікування, назва, яка викликає у багатьох одночасно цікавість і побоювання. Насправді вони діють як «рентгенівський зір» для лікарів, допомагаючи їм «бачити» тіло всередині. Вони широко застосовуються і дуже безпечні.
Ендоскоп — це гнучкий або жорсткий трубчастий інструмент, оснащений мініатюрною камерою, джерелом світла та робочим каналом. Його можна ввести в тіло через природні порожнини (наприклад, рот, ніс і уретру) або крихітні розрізи, щоб безпосередньо спостерігати за внутрішньою структурою органів.
Поширені типи ендоскопів і місця їх застосування: гастроскопія використовується для огляду стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки; при колоноскопії досліджується товстий кишечник і частина тонкої кишки; при бронхоскопії досліджуються дихальні шляхи і легені; цистоскопія оглядає сечовий міхур зсередини; артроскопія використовується для огляду суглобів, таких як коліно та плече.
Основними функціями ендоскопів є: по-перше, діагностика, що дозволяє безпосередньо спостерігати за ураженнями та можливість отримувати зразки тканин для патологічного дослідження, щоб визначити характер ураження (наприклад, запалення, поліпи, пухлини тощо); і по-друге, лікування, що дозволяє проводити мінімально інвазивні операції, такі як видалення поліпа, гемостаз і встановлення стента.
Порівняно з традиційною відкритою хірургією, ендоскопія є менш інвазивною, менш болючою та забезпечує швидке відновлення. Він може точніше локалізувати ураження та зменшити ймовірність неправильної діагностики та пропуску діагнозу, що робить його кращим методом обстеження для багатьох захворювань органів травлення та дихання.